Як Великдень на дворі, так писанка на столі

  5 травня православні християни будуть святкувати Великдень. Одним з обов`язкових атрибутів цього свята з давніх давен є фарбовані яйця. За звичаєм на Великдень українці пишуть писанки. Традиція писанкарства в Україні налічує тисячі років і передує запровадженню християнства в Україні. Писанка є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду, символ сонця, тепла і вічності. Сьогодні у нашій книгозбірні відбувся майстер-клас із писанкарства . У дружній атмосфері, допомагаючи один одному, наші користувачі ознайомилися із традиціями нашого народу і навчилися творити писанки. Дехто вперше спробував себе у цій справі, але й були й ті, хто впевнено тримав писачок та вмів ним вправно користуватись. Писанка вийшла неповторною у кожного! Українська писанка є не лише яскравою прикрасою, а й сакральним оберегом, тож нехай кожен виріб послужить на захист усіх домівом та усієї України!

"Із життя минулого..." (до 210 річчя від дня народження В. Теккерея)


18 липня  виповнюється 210 років від дня народження відомого англійського письменника-сатирика, майстра реалістичних романів Вільяма Мейкпіса Теккерея. Він був видатним прозаїком, одним з найзнаменитіших романістів XIX століття, журналістом, графіком і ілюстратором своїх творів. Письменник давно посів місце серед класиків світової літератури, і сьогодні вже ніхто не сумнівається в значенні його спадщини. Але слава прийшла до Теккерея пізно, і визнання далося йому нелегко.

З ранніх творів Вільяма найбільшим став роман «Записки Баррі Ліндона». Однак іронія Теккерея ніде не була так уїдлива, як в його знаменитій «Книзі снобів», де перед читачем постала ціла галерея соціальних типажів сучасного йому суспільства.
Але по-справжньому відомим письменник став після появи роману «Ярмарок марнославства», що став першим твором, підписаним справжнім ім'ям автора. Вільям назвав його романом без героя, поставивши в центр дії людей, яскраво зобразивши їхні пороки у вельми непривабливому вигляді. Книга стала його головним творчим досягненням, принесла йому світову славу, фінансову забезпеченість, підвищення соціального статусу. Після її написання перед Теккереем відкрилися двері до вищого столичного світу.
Продовження ідей цієї книги простежується і в інших великих романах Теккерея - «Пенденніс» (1848-1850), «Історія Генрі Есмонда» (1852), «Ньюкомі» (1853-1855), «Вірджинці» (1857-1859) та ін. Однак його творча спадщина включає не тільки романи - Теккерей був автором балад, віршів, гуморесок, комічних повістей, казок, нарисів, пародій. Письменник виступав в Англії і США з лекціями, що були зібрані і опубліковані під назвою «Англійські гумористи ХVІІІ століття».
Письменник помер від інсульту 24 грудня 1863 р. у Лондоні. Йому було всього 52 роки. Незадовго до цього він почав роботу над історико-пригодницьким романом «Дені Дюваль», що залишився незакінченим і був оцінений в некролозі як його «найкращий твір».

Своїм донькам він сказав: «Ніяких біографій». Напевно, Вільям Теккерей вважав, що у своїх творах висловив все про своє життя.

Коментарі