Писанка мальована з душею подарована

  5 травня православні християни будуть святкувати Великдень. Одним з обов`язкових атрибутів цього свята з давніх давен є фарбовані яйця. За звичаєм на Великдень українці пишуть писанки. Традиція писанкарства в Україні налічує тисячі років і передує запровадженню християнства в Україні. Писанка є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду, символ сонця, тепла і вічності. Сьогодні у нашій книгозбірні відбувся майстер-клас із писанкарства . У дружній атмосфері, допомагаючи один одному, наші користувачі ознайомилися із традиціями нашого народу і навчилися творити писанки. Дехто вперше спробував себе у цій справі, але й були й ті, хто впевнено тримав писачок та вмів ним вправно користуватись. Писанка вийшла неповторною у кожного! Українська писанка є не лише яскравою прикрасою, а й сакральним оберегом, тож нехай кожен виріб послужить на захист усіх домівом та усієї України!

Наш Прапор житнім золотом цвіте

День Державного Прапора України - державне свято України, присвячене одному з її державних символів - Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.

Державний Прапор - один з офіційних державних символів сувернітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору. Відомо, що синьо-жовті кольори на прапорі мають щонайменше тисячолітню історію і сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинського кнзівства.

Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі. Князь Київський Володимир Великий мав власний герб - золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Корогва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 році. Сталося це під час європейської "весни народів". У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.

Використання синьо-жовтих прапорів на Наддніпрянщині стало можливим після революції 1905-1907 років. На час повалення царизму ці барви були вже звичним і зальновизнаним елементом української національної символіки.

25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 1-го квітня 1917-го учасники української національної маніфестації в Києві несли 320 національних прапорів. Солдати - українці київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: "Вільна Україна", "Вічна пам'ять борцям за волю", "Війна до перемоги" тощо. У подальшому синьо-жовті прапори стали обов'язковим атрибутом всіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії.


Влітку 1917 року під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ - полк ім.Гетьмана Богдана Хмельницького.
Після приходу більшовиків та остаточного приєднання України до СРСР, синьо-жовтий прапор було заборонено. У квітні 1941 р. Другий Великий Збір ОУН визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.
26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором проходив мітинг пам`ті Чорнобильської трагедії, 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.

24 серпня після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Про це свідчать стенограма засідання і спогади тодішніх депутатів. А 4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.


День Державного Прапора - це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини!







 

Коментарі