Сердечний сувенір

  Сьогодні, 14 лютого, відзначають День Святого Валентина . День Святого Валентина вже впродо вж декількох століть є найромантичнішим та найбажанішим днем для всіх закоханих.   Напередодні Дня закоханих у багатьох виникає питання: що подарувати, чим потішити найдорожчу людину цього дня? Багато хто рекомендує дарувати щось незвичайне, типу спільної подорожі, або коштовне – прикраси. Але все ж, традиційно, саме в День Святого Валентина дарують один одному «валентинки» - невеликі листівки із зізнанням у коханні,  чи просто проявом любові до найближчих людей. Ось і на сьогоднішньому занятті гуртка «Натхнення» наші гуртківці виготовляли валентинки з найкращими побажаннями. А ми приєднуємось до найкращих вітань та бажаємо гарно усім провести цей день.

Іван Білик. Меч Арея: роман



Іван Іванович Білик — відомий український письменник, автор найсенсаційніших історичних романів радянських часів «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986). Історія цих романів складна і не менш цікава, ніж вони самі.



Відразу після видання обидві книги стали бестселерами, їх читали, передаючи з рук у руки. Усіх зачарував далекий світ наших пращурів, невідомий і загадковий, у який до Івана Білика ніхто з письменників не зважувався заглянути. Автор зумів зацікавити читачів завдяки сміливим історичним гіпотезам, власній концепції походження українців.

У романі «Меч Арея» Іван Білик стверджує, що літописні «гуни» — це слов'яни й безпосередні предки українців, а їхній легендарний цар Аттіла — київський князь Гатило. Стрімкий сюжет, захоплюючі пригоди героїв, цікаве героїчне і водночас драматичне життя київського володаря Богдана Гатила, який підкорив увесь континент, втримує цікавість і приваблює нових читачів. У романі історія нашого народу подовжується на півтисячоліття вглиб віків, хоча нас переконували, що нібито предки українців з'явились на світ тільки в X сторіччі.

Книга, яка стала сенсацією 1972 року, — захоплююче читання, бо має в собі тисячолітню таємницю. Вона справжній подарунок для всіх, хто цікавиться історією.

Коментарі