Подорож у світ емоцій

  Що таке емоції? Які вони бувають? Як допомогти собі коли емоції перехоплюють? Що таке емоцієметр? Як справитися зі стресовою ситуацією за допомогою малювання та кольоротерапії? Що може означати той чи інший колір та який вплив він має на людину?  У всіх цих запитаннях спробували розібратися працівники бібліотеки-філії №5 разом із дітками із Вінницького обласного дитячого кардіоревматологічного санаторію, а на допомогу нам прийшла книга Сусанни Ісерн "Емоцієметр інспектора Дила", де наглядно описані позитивні та негативні еміції, а також наявна шкала емоцій - Емоцієметр.  На завершення нашого спілкування ми дружно розмалювали малюнки-антистрес та порівняли свій стан до та після малювання і дійшли висновку, що покращити свій настрій ми можемо навіть простими речами: прогулянками, малюванням, прослуховуванням гарної музики, спілкуванням з близькими. Тож бережімо себе та один одного і тоді матимемо побільше хороших емоцій.

Що цікавого?


Театр танцю "Айседора", яким керує працівник бібліотеки № 5 Поворознюк Л.А. мав можливість взяти участь у фестивалі-ярмарку громадських організацій міста. Щоб спілкування між різноплановими громадськими об’єднаннями відбувалось у невимушеній обстановці було вигадано фестиваль-пікнік "Громадську кухню" – учасники спільнот презентували партнерам та гостям заходу ексклюзивні смаколики зроблені своїми руками. 


Більше двадцяти організацій взяли участь у заході, який був проведений у суботу 27 серпня. У кожної організації була своя локація, всі намагались притягнути увагу до себе особливими цікавинками. Яскраво вбрані реконструктори, брутальні байкери та велосипедисти, веселі кавеенщики, чемна нова поліція, жінки з вокального ансамблю «Берегиня» та багато інших яскравих та приємних активістів. Не можливо було не звернути увагу на незвично вдягнутих юнаків та дівчат у старовинних сукнях та фраках. Під час розмови виявилося, що це актори театру танцю “Айседора”. 

— До нас приходять люди, які цікавляться історією та танцем, — каже Людмила Поворознюк. — Наше головне завдання — це заглибитися в історію Поділля, зокрема Потоцьких. Ще ми вивчаємо костюми та танці Європи 18—19 сторіччя. Сукні, які зараз на акторах театру танцю, створені власними руками, розповідає Людмила. — Оскільки швейні машинки з’явилися ближче до середини 19 сторіччя, то ми їх не використовуємо у створенні нарядів, а шиємо все вручну.




Коментарі