Сонце, книга - свіже повітря

       На дворі вирує одна з найпрекрасніших пір року – літо.   У дітей продовжуються канікули. Як же ж не хочеться залишатись у приміщенні, коли яскраво світить сонечко і хочеться на природу! Поєднати приємне з корисним вирішили бібліотекарі філії № 5 і провели бібліопінік на майданчику неподалік бібліотеки.   18 липня, в рамках проєкту «Книжкове літо», бібліотекарі нашої книгозбірні разом із користувачами середнього шкільного віку, зібралися на галявині неподалік бібліотеки для того, щоб разом провести час та згадати свої улюблені книги.   Діти із задоволенням переглядали яскраві журнали, знайомилися з цікавими книжками та просто раділи спілкуванню з книгою під відкритим небом! Також учасники заходу згадували свої найулюбленіші   книжечки, розігрили сценку із казки «Ріпка» та пограли в рухливі ігри на свіжому повітрі.    Читання під відкритим небом – це чудовий спосіб поєднати приємне з корисним, насолодитися красою природи та з...

Дослідник минувшини Поділля (135 років від дня народження Костя Широцького)


ШИРОЦЬКИЙ (Шероцький) Костянтин Віталійович (псевдонім — К.Ладиженко; 07.06(26.05).1886 - 13.09.1919) - історик укр. мистецтва. Член Уккраїнського наукового утовариства. Народився в с. Вільшанка-Бершадська (нині с. Вільшанка Крижопільського р-ну Він. обл.) в сім’ї священика. Закінчив Археол. ін-т в Санкт-Петербурзі (1911) та історико-філол. факультет Петербургського університету.
Разом з своїми друзями Павлом Зайцевим та Олександром Лотоцьким, Кость Широцький приймав участь в роботі так званого «Товариства українських поступовців» (ТУП), таємної позапартійної політичної і громадської організації для координації українського національного руху. В цю організацію входили Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко та інші.



Видатний вітчизняний мистецтвознавець, а ще етнограф та фольклорист, археолог та літературознавець, активний учасник стрімкого процесу відродження національної науки, освіти, автор близько ста п’ятдесяти праць (із них – монографії «Очерки по истории декоративного искусства Украины», І: Художественное убранство украинского дома» (К., 1914), путівника «Киев» (К., 1917), збірки нарисів «Иллюстрированная история Галичины в кратких очерках»
(Петроград, 1915), брошур «Буковина. (“Зеленая Русь”) и ее прошлое» (Петроград, 1915) та «Краткая история галицького княжества» (Петроград, 1915) 1 , понад вісімдесяти статей та публікацій, двадцяти восьми рецензій, вісімнадцяти не видрукуваних рукописів, серед них «Історія українського мистецтва» (у 2-х т.), «Начерки з історії української культури» (у 2-х вип.), «Історія виучення староукраїнського мистецтва», «Буковинське мистецтво», «Український
старовинний портрет».

Широцький проводив в своїх працях одну думку: незалежність української культури в її минулому од впливів Московщини і найбліжчі стосунки її з Заходом (головним чином, з Болгарією, Молдавією, Польщею, як посередніми країнами); українська культура, зокрема — мистецтво, в уявленні К. В. Широцького мала цілком самостійні основи, які виносять її на один ступінь з славними культурами Європи.


Коментарі