Дослідник минувшини Поділля (135 років від дня народження Костя Широцького)


ШИРОЦЬКИЙ (Шероцький) Костянтин Віталійович (псевдонім — К.Ладиженко; 07.06(26.05).1886 - 13.09.1919) - історик укр. мистецтва. Член Уккраїнського наукового утовариства. Народився в с. Вільшанка-Бершадська (нині с. Вільшанка Крижопільського р-ну Він. обл.) в сім’ї священика. Закінчив Археол. ін-т в Санкт-Петербурзі (1911) та історико-філол. факультет Петербургського університету.
Разом з своїми друзями Павлом Зайцевим та Олександром Лотоцьким, Кость Широцький приймав участь в роботі так званого «Товариства українських поступовців» (ТУП), таємної позапартійної політичної і громадської організації для координації українського національного руху. В цю організацію входили Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко та інші.



Видатний вітчизняний мистецтвознавець, а ще етнограф та фольклорист, археолог та літературознавець, активний учасник стрімкого процесу відродження національної науки, освіти, автор близько ста п’ятдесяти праць (із них – монографії «Очерки по истории декоративного искусства Украины», І: Художественное убранство украинского дома» (К., 1914), путівника «Киев» (К., 1917), збірки нарисів «Иллюстрированная история Галичины в кратких очерках»
(Петроград, 1915), брошур «Буковина. (“Зеленая Русь”) и ее прошлое» (Петроград, 1915) та «Краткая история галицького княжества» (Петроград, 1915) 1 , понад вісімдесяти статей та публікацій, двадцяти восьми рецензій, вісімнадцяти не видрукуваних рукописів, серед них «Історія українського мистецтва» (у 2-х т.), «Начерки з історії української культури» (у 2-х вип.), «Історія виучення староукраїнського мистецтва», «Буковинське мистецтво», «Український
старовинний портрет».

Широцький проводив в своїх працях одну думку: незалежність української культури в її минулому од впливів Московщини і найбліжчі стосунки її з Заходом (головним чином, з Болгарією, Молдавією, Польщею, як посередніми країнами); українська культура, зокрема — мистецтво, в уявленні К. В. Широцького мала цілком самостійні основи, які виносять її на один ступінь з славними культурами Європи.


Коментарі