Кольорові мрії літа

   Сьогодні у нашій бібліотеці, в рамках проєкту "Книжкове літо: читаємо, мандруємо, мріємо!" відбувся яскравий та захопливий  конкурс малюнків на асфальті "Кольорові мрії літа". Учасники із задоволенням втілювали свої творчі задуми, використовуючи кольорову крейду та власну фантазію.   Асфальт перетворився на справжню галерею дитячих мрій. Конкурс подарував дітям чудовий настрій, можливість проявити свої художні здібності та провести час у дружній атмосфері. Кожен малюнок був особливим та неповторним і в результаті усі ми отримали позитивні емоції та незабутні враження.

Дослідник минувшини Поділля (135 років від дня народження Костя Широцького)


ШИРОЦЬКИЙ (Шероцький) Костянтин Віталійович (псевдонім — К.Ладиженко; 07.06(26.05).1886 - 13.09.1919) - історик укр. мистецтва. Член Уккраїнського наукового утовариства. Народився в с. Вільшанка-Бершадська (нині с. Вільшанка Крижопільського р-ну Він. обл.) в сім’ї священика. Закінчив Археол. ін-т в Санкт-Петербурзі (1911) та історико-філол. факультет Петербургського університету.
Разом з своїми друзями Павлом Зайцевим та Олександром Лотоцьким, Кость Широцький приймав участь в роботі так званого «Товариства українських поступовців» (ТУП), таємної позапартійної політичної і громадської організації для координації українського національного руху. В цю організацію входили Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко та інші.



Видатний вітчизняний мистецтвознавець, а ще етнограф та фольклорист, археолог та літературознавець, активний учасник стрімкого процесу відродження національної науки, освіти, автор близько ста п’ятдесяти праць (із них – монографії «Очерки по истории декоративного искусства Украины», І: Художественное убранство украинского дома» (К., 1914), путівника «Киев» (К., 1917), збірки нарисів «Иллюстрированная история Галичины в кратких очерках»
(Петроград, 1915), брошур «Буковина. (“Зеленая Русь”) и ее прошлое» (Петроград, 1915) та «Краткая история галицького княжества» (Петроград, 1915) 1 , понад вісімдесяти статей та публікацій, двадцяти восьми рецензій, вісімнадцяти не видрукуваних рукописів, серед них «Історія українського мистецтва» (у 2-х т.), «Начерки з історії української культури» (у 2-х вип.), «Історія виучення староукраїнського мистецтва», «Буковинське мистецтво», «Український
старовинний портрет».

Широцький проводив в своїх працях одну думку: незалежність української культури в її минулому од впливів Московщини і найбліжчі стосунки її з Заходом (головним чином, з Болгарією, Молдавією, Польщею, як посередніми країнами); українська культура, зокрема — мистецтво, в уявленні К. В. Широцького мала цілком самостійні основи, які виносять її на один ступінь з славними культурами Європи.


Коментарі