Зодчество України (1 липня - Міжнародний день архітектури)

"Кам'яний літопис" так називають архітектуру -  безцінне надбання людства, без якого неможливо уявити собі світову культуру.

Від Стародавньої Русі та дотепер зодчі вписали в історію світового мистецтва і архітектури блискучі сторінки.

 За часів Володимира Святославович і Ярослава мудрого наприкінці 10 - у першій половині 11 ст. були збудовані великі ансамблі палаців і храмів у Києві, Новгороді, Чернігові. Багато споруд стародавньої Русі можна назвати шедеврами світової архітектури. Це славетний Софіївський собор та церква Спаса на Нередиці в Новгороді, Спаський собор та П'ятницька церква в Чернігові, Кирилівська церква в Києві.

Кожній архітектурній школі - Галицькій, Волинській, Чернігівській - властивий свій особливий характер. Старовинні храми несуть у собі риси впливу візантійського та романського стилів, готики, бароко та ренесансу. Але в різноманітності шкіл, епох і стилів українська архітектура є унікальною.

У Вінниці відомий архітектор Паоло Антоніо Доменіко Фонтана, залишив свій слід у побудові костелу Домініканів.

Паоло Антоніо Доменіко Фонтана (італ. Paolo Antonio Domenico Fontana, пол. Paweł Antoni Fontana) (1696, Кастелло — 17 березня 1765, Заслав) — видатний український архітектор італійського походження, поручник артилерії ВКЛ.

З 1746-1764  роки були  найбільш продуктивним в житті архітектора; будує костел і монастир  Лазаристів у Заславі, дерев'яний костел у Білогородці, костел  Домініканів у Вінниці, костел Єзуїтів у Кременці, парафіяльний костел у Чуднові, костел Капуцинів у Костянтинові, костел Єзуїтів у Житомирі, палац князів Санґушків у Заславі (спільно з Якубом Фонтаною (італ. Jakub Fontana).

Свято-Преображенський кафедральний собор, початково Костел домініканців є національною пам'яткою архітектури. Від 1990 до середини грудня 2018 року був катедральним собором Вінницької єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату.

 Будівля розташована в історичному центрі міста, серед комплексу ранньомодерних фортифікаційних споруд Мури, які складалися з монастирів єзуїтів, домініканців і капуцинів. Є яскравим зразком культури ягеллонської Центрально-Східної Європи. Архітектором храму був один із комасків — майстрів з-над озера Комо та Луґано в Ломбардії.

Степа́н Дем'я́нович Ковнір (*1695 — †1786) — український архітектор 18 століття, майстер українського бароко. Підданий Києво-Печерської лаври, автор багатьох споруд її архітектурного комплексу.

Ки́єво-Пече́рська лавра — православний монастирський комплекс Української православної церкви Московського патріархату в Києві, Україна. Один із найбільших християнських центрів-святинь країни. Визначна пам'ятка історії та архітектури.

Владислав Владиславович Городецький - український та польський архітектор, підприємець, меценат, поляк за походженням. Автор будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві. Прозваний «київським Гауді» за новаторство та експериментаторство. Він спорудив понад 30 будівель в Україні не лише за власними проектами, а й здійснював технічний нагляд за будівництвом.

До найвідоміших робіт архітектора належать Будинок з химерами та костел святого Миколая. Обидві споруди належать до раннього неоготичного стилю Києва.

Мова сучасної архітектури стає більш глобальною за творчим спрямуванням, та водночас значущу роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, принципів та прийомів форми та змісту в архітектурі.

У творчості Київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну та хай-теку як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. В нових будова стильового спрямування вдало використовують нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так и нових - легкі металопластикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали (готель «Хрещатик», архітектор Л. Філенко; діловий комплекс «Зовнішекспосервіс», архітектор П. Донець, банк «Україна», архітектор С. Бабушкін, офісний центр «Київ-Донбас», архітектор В. Жежерін, готельно-офісний центр «Східний горизонт».

 Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві також стала знаковою подією, бо утвердила для архітектурно-художні символами нового іміджу суверенної України.