Митець золотого віку (15 липня день народження Рембранта)

«Рембрандт ван Рейн, син Кармія Геррітсен ван Рейна і Нелтье Віллемс ван Зейтбрук, народився в Лейдені 15 липня 1606 року», - стверджує Ян Орлерс в путівнику 1641 року описуючи чудеса Лейдена. Ніякими іншими документами дата народження не підтверджується.

То був геній, який вражав новаторством. Аж до самої своєї смерті Рембрандт Харменс ван Рейн не випускав з рук пензля, до останнього подиху стоячи біля мольберта.

Його картини займають почесне місце в найпрестижніших галереях і музеях світу, і ще за життя він прославився як художник, досконало володіє умінням грати зі світлом і тінями. Присвятивши образотворчого мистецтва все своє життя, Рембрандт залишив після себе величезну спадщину, яке просто безцінне. І, що цікаво, Рембрандт працював в самих різних жанрах, що не спеціалізуючись на якомусь одному з них.

Картина Рембрандта «Портрет Якоба де Гейне III» занесена в Книгу рекордів Гіннеса як найбільш часто викрадає твір мистецтва в світі. Картина була вкрадена і знайдена чотири рази. Їй навіть дали прізвисько «Рембрандт на виніс».

Найулюбленішою моделлю для Рембрандта був він сам. Автопортрети він писав аж до скону. Частіше, ніж будь-хто з митців, які жили й творили до нього. Малював постійно. Загалом його пензлю належать 80 автопортретів, написаних олійними фарбами на полотні, а також графіка. Ці роботи побачили світ упродовж 40 років.

За свій вік Рембрандт пізнав багато лиха. Рік, у який Рембрандт написав свою відому працю "Нічна варта", став переломним. Саме тоді 1642 року померла його улюблена дружина Саскія. До того померло троє його дітей. Вижив лише син Тітус. Рембрандт оточив його особливою турботою та любов'ю й оголосив сина своїм спадкоємцем. Однак Тітус теж не дожив три роки до смерті батька.

Згодом, після певної творчої кризи, Рембрандт заново віднайшов себе як митця. Портрети, написані Рембрандтом у період пізньої творчості, вже не такі ідеалізовані. Погляд зображених персонажів спрямований углиб їх самих. Героїв картин зображено великим планом - обличчя з усіма рисами подано настільки пластично, що, здається, до них можна доторкнутися, тло постає лише як темний простір.

Визнаний майстер барокко, він завжди намагався відобразити в своїх полотнах внутрішню суть людей і явищ, працював майже в усіх жанрах живопису і до кінця життя прийшов до свого власного пізнаваному стилю.

Його пізні картини, наприклад знамените «Повернення блудного сина», при зовні досить статичної композиції відрізняються колосальним внутрішнім напруженням.

Незважаючи на життєві негаразди, Рембрант майже ніколи не переставав писати. Його творча спадщина величезна: близько 600 живописних полотен, майже 300 офортів і 1400 малюнків, а картини можна побачити в музеях Австрії, Америки, Англії, Німеччини, Росії, Швейцарії, Франції. Найбільша ж колекція — у Рейксмузеї в Амстердамі.