Заграла скрипка весело, бентежно...

 17 травня в Україні і світі святкують Всесвітній день скрипки. В Україні скрипка має особливе місце - як у класичному мистецтві, так і в народному побуті. Ось і на сьогоднішньому занятті гуртка "Натхнення" ми торкнулися нотної душі : виготовляючи музичну аплікацію, та переглядаючи книгу з дитячими піснями та нотами, ми спробували стати композиторами (згадали українських народних пісень та на імпровізованому нотному стані розмістили скрипічний ключ, ноти, а також її величність - Скрипку). Сьогодні українські скрипалі виступають на престижних сценах та конкурсах по усьому світу, а українська скрипкова школа визнана однією з найсильніших у Європі. Тож шануймо, бережімо та пишаймося нашим народним культурним надбанням!

Батько інтелектуальної драми (26 липня день народження Бернарда Шоу)


Шоу Джордж Бернард ірландський драматург, філософ і прозаїк, видатний критик свого часу і самий прославлений - після Шекспіра - драматург, писав англійською мовою. Єдина людина, удостоєний одночасно і Нобелівської премії з літератури (1925, «За творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, яка часто поєднується з винятковою поетичною красою») і премії «Оскара» (1938, за сценарій фільму «Пігмаліон») . Письменник відмовився від грошової частини Нобелівської премії з літератури (проте прийняв медаль лауреата).


При отриманні Нобелівської премії він назвав цю подію «знаком вдяки за те полегшення, яке він подарував світу, нічого не надрукувавши в цьому році». Він, як ніхто інший, вмів ідеально єднати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати стали класикою на всі часи. Саме Шоу разом із Г. Ібсеном і А. Чеховим був «батьком» гостросоціальної, інтелектуальної драми, «драми ідей». Продовжуючи на новій основі традиції ібсенівського театру, Б. Шоу створив неповторно своєрідну драматургічну систему.

Письменник був вегетаріанцем і дожив до 94 років. У 70 років на питання «як ви себе почуваєте?» він відповів: «Прекрасно, тільки мені докучають лікарі, стверджуючи, що я помру, якщо не буду їсти м'ясо». У 90 років на те ж питання він відповідав: «Прекрасно, більше мене ніхто не турбує: ті лікарі, які мене лякали, що я не зможу прожити без м'яса, вже померли».


Помер Шоу 2 листопада 1950 року. За його бажанням тіло його було спалено без всяких обрядів, а прах змішаний з прахом дружини і розсипаний в його улюбленому саду.

Коментарі