"Віночок зів'ю, на воду пущу"

Звичай плетіння вінка з квітів на Івана Купала був популярним серед дівчат. За традицією, кожна дівчинка з 10 років може самотужки зробити купальський вінок. Важливим також було вибрати правильні квіти, а їх має бути дванадцять різновидів. Квіти для вінка зазвичай збирали вдосвіта, коли вони ще були ледь відкритими, щоб зберегти їх свіжими і не зів'ялими.

Зазвичай купальський вінок складався з трави під назвою Іван-да-Мар'я, лопуха, ведмежого вуха і богородицької трави. Проте, кожна дівчина хотіла зробити свій вінок унікальним і особливим, тож у нього вплітались: мальва, яка означала дівочу чистоту, калина, що символізувала здоров'я, чорнобривці – символ вірності, ромашки – асоціювались з ніжністю.

Деревій у вінку означав бажання зв'язати долю з коханим, безсмертник – довге життя, маки – символізували надію, хміль – ясний розум, незабудки вплітали уже заміжні дівчата, які бажали стабільності у стосунках, любисток використовували ті, хто хотів привернути увагу чоловічої статі, волошка символізувала ніжність, барвінок – вічну любов.



Сьогодні вінки на Івана Купала плетуть радше для краси і веселощів, не дотримуючись складу квітів. Такі вироби можна навіть купити, однак це буде зовсім не те, як вінок на Івана Купала, зроблений своїми руками.

Пускаючи вінок за водою дівчата дивились, у яку сторону він попливе. Вважалось, що саме звідти й прибуде коханий. Проте, якщо вінок прибивався до берега, або плив у центрі водойми, то за прикметами, дівчині ще не скоро судилось вийти заміж. Якщо ж вінок втонув, то це означало, що стосунки в парі підійшли до завершення. Також на купальні віночки ставили свічки. Вірили, якщо свічка довго горітиме, то власниця вінка буде мати довге життя.