Кольорові мрії літа

   Сьогодні у нашій бібліотеці, в рамках проєкту "Книжкове літо: читаємо, мандруємо, мріємо!" відбувся яскравий та захопливий  конкурс малюнків на асфальті "Кольорові мрії літа". Учасники із задоволенням втілювали свої творчі задуми, використовуючи кольорову крейду та власну фантазію.   Асфальт перетворився на справжню галерею дитячих мрій. Конкурс подарував дітям чудовий настрій, можливість проявити свої художні здібності та провести час у дружній атмосфері. Кожен малюнок був особливим та неповторним і в результаті усі ми отримали позитивні емоції та незабутні враження.

Наш Прапор житнім золотом цвіте

День Державного Прапора України - державне свято України, присвячене одному з її державних символів - Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.

Державний Прапор - один з офіційних державних символів сувернітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору. Відомо, що синьо-жовті кольори на прапорі мають щонайменше тисячолітню історію і сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинського кнзівства.

Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі. Князь Київський Володимир Великий мав власний герб - золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Корогва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 році. Сталося це під час європейської "весни народів". У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.

Використання синьо-жовтих прапорів на Наддніпрянщині стало можливим після революції 1905-1907 років. На час повалення царизму ці барви були вже звичним і зальновизнаним елементом української національної символіки.

25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 1-го квітня 1917-го учасники української національної маніфестації в Києві несли 320 національних прапорів. Солдати - українці київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: "Вільна Україна", "Вічна пам'ять борцям за волю", "Війна до перемоги" тощо. У подальшому синьо-жовті прапори стали обов'язковим атрибутом всіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії.


Влітку 1917 року під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ - полк ім.Гетьмана Богдана Хмельницького.
Після приходу більшовиків та остаточного приєднання України до СРСР, синьо-жовтий прапор було заборонено. У квітні 1941 р. Другий Великий Збір ОУН визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.
26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором проходив мітинг пам`ті Чорнобильської трагедії, 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.

24 серпня після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Про це свідчать стенограма засідання і спогади тодішніх депутатів. А 4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.


День Державного Прапора - це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини!







 

Коментарі