"В казці побрехенька..." (160 років від видання "Коник-Горбоконик" П. Єршова)

Петро Єршов написав казкову поему «Коник-Горбоконик» в 1834 році, коли йому було всього 18 років. У той час він навчався на історико-філологічному факультеті Імператорського Санкт-Петербурзького університету. «Коник-Горбоконик» став першим і найвідомішим твором автора. За однією з версій, на цю роботу його надихнули казки Олександра Пушкіна, які були написані в схожій манері.

Прочитавши казку, Пушкін похвалив поета: «Тепер цей рід творів можна мені і залишити». Плетньов П. (професор російської словесності) під час однієї з лекцій прочитав з університетської кафедри уривок з «Конька-Горбунка» і назвав студентам автора казки - їх однокурсника Петра Єршова, який сидів в аудиторії.

«Коник-Горбоконик» переведений на 27 мов і надрукований загальним тиражем сім мільйонів примірників. До 1917 року казка перевидавалася 26 разів, в СРСР вона витримала понад 130 видань.

Петро Єршов переробив в «Коника-горбунок» кілька популярних сюжетів народних казок. Основний з них - чарівний кінь-помічник, завдяки якому герой отримує в дружини царівну і сам стає справедливим і мудрим правителем. Найпопулярнішим з подібних сюжетів можна назвати казку «Сивка-Бурка», яка в різних версіях зустрічається не тільки в російській, а й в українському та білоруському фольклорі. Єршов в своєму творі також використовував мотиви казок «Жар-птиця» і «Василиса Прекрасна».

Подібні історії трапляються і в європейському фольклорі. Сюжет «Конька-Горбунка» майже повністю повторює норвезька казка «Сім лошат». Вона відрізняється лише деякими деталями: наприклад, головний герой і його брати не охороняють своє поле від невідомих шкідників, а вартують чарівних королівських коней. Схожі мотиви зустрічаються і в авторських творах зарубіжних письменників: «Пентамерон» Джамбаттиста Базіле і збірнику «Приємні ночі» Джованні Франческо Страпаролі.