Вірю. Мрію. Живу

    Сьогодні четверта річниця початку повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року почалося відкрите збройне вторгнення росії в Україну. Цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам`яті кожного українця. 24 лютого - день, навічно вкарбований в історію України. Чорний день війни, який розпочався о 03:40 2022 року та триває досі...  Війна торкнулася кожної родини, кожного міста й села, стала випробуванням на єдність, мужність і стійкість українського народу. З перших годин вторгнення українці продемонстрували неймовірну згуртованість. Захисники й захисниці стали на оборону країни, а цивільні підтримали армію волонтерством, взаємодопомогою та вірою в перемогу.   До четвертої річниці повномасштабного вторгнення бібліотекарі підготували та експонували книжково-ілюстративну виставку "Вірю. Мрію. Живу", з якої користувачі нашої книгозбірні мали змогу ознайомитися з виданнями про війну, визначних постатей, героїчні вчинки наших земляків та волонтерські історії...

Не відцураймось, ні на мить... (09 листопада - День української писемності та мови)



День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.


Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Про преподобного Нестора Літописця знаємо чимало. Він народився 1056 року в Києві, в епоху постярославового просвітництва, книжності та будівництва храмів. Ймовірно початкову освіту здобув у Софійській школі, яку ще заснував князь Ярослав Мудрий. Працював у князівському скрипторії, мав безпосереднє відношення до збереження найбільшого спадку Руси - Ярославової бібліотеки. На літописну та агіографічну творчість печерського чорноризця великий вплив мало знамените "Слово про Закон і Благодать" мирополита Іларіона.

Українська мова і писемність зродились у сиву давнину. Ще задовго до Кирила і Мефодія, на терененах Північного Причорномор'я і Подніпров'я існувала хліборобська Трипільська цивілізація, представники якої задовго до Шумеру, Вавилону і Єгипту, мали перші ознаки протописемності: ідеографічне, піктографічне, логографічне письмо, рунічні знаки.

А ви знали що:
Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови. 

Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927 року в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету. 

 Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
 Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.







Коментарі