Сьогодні, 19 листопада, виповнюється 310 років від дня народження Михайла Васильовича Ломоносова - людини, яку по праву називають основоположником науки і вищої школи Росії, одним з творців сучасної російської мови і поезії.
Важливою запорукою усіх досягнень Ломоносова, як вченого і просвітителя, була набута з дитинства звичка до щоденної напруженої праці. Батько Михайла був неписьменний, і грамоті його навчав сусід - селянин Іван Шубной, а також дяк Семен Сабельников. Михайло навчався дужу успішно - через два роки став читати у церкві "Псалтир" та "Житія святих" і вважався найкращим читцем у селі. У 1722 році у будинку сина холмогорського священника Христофора Дудіна він вперше у своєму житті побачив світські книги - "Граматику" Мелетія Смотрицького і "Арифметику" Ленонтія Магницького. Після смерті Х.Дудіна влітку 1724 р. його нащадки подарували ці книги Михайлу, і вони склали основу його початкової освіти.
Прагнучи знань, Ломоносов на початку січня 1731 р. вступив до "Математико-навігацької" школи, що знаходилася в Сухаревій башті, а 15 січня, видавши себе за сина дворянина, вступив до Московської слов'яно-греко-латинської академії при Заіконоспаському монастирі.
Восени 1734 р. Ломоносова, на його прохання, направили до Києво-Могилянської академії, де він вивчав давні рукописи, "Поетику" Феофана Прокоповича, ознайомився з художніми шедеврами Софії Київської, Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври.
У серпні 1738 р. Ломоносов придбав і вивчав книги з теорії віршування, ознайомився з поетичними творами латинською, німецькою, французькою та італійськими мовами, перекладав класичних авторів. У жовтні написав першу наукову працю "Про перетворення твердого тіла в рідке...", переклав з французької на російську мову оду.
Наприкінці 1739 року Ломоносов надсилає в Петербург до академії "Оду на взяття Хотина" і "Лист про правила російського віршування", з яких бере початок нова російська поезія. Серед творів Ломоносова є роботи з різних галузей знань. Учений зробив важливі відкриття в галузі хімії та фізики, створив перший в Росії хімічний кабінет, проводив унікальні спостереження походження планети Венера через диск сонця, досліджував електричні явища, розробляв план північного морського шляху.
У 1741 році Ломоносов повернувся до Петербурга і 8 червня 1741 р. з'явився в канцелярію Академії наук доповісти про своє прибуття. Отримав від голови канцелярії Шумахера завдання скласти каталог каменів і скам'янілостей Мінерального кабінету Кунсткамери. У серпні Ломоносов подає в Академічне зібрання "Міркування про Катоприко-діоптричний запалювальний інструмент" і "Фізико-хімічне міркування про відповідність срібла та ртуті...", а до кінця року пише "Елементи математичної хімії". За результатами виконання завдань і обговорення його дисертацій, у січні 1742 р. Ломоносов був призначений ад'юнктом академії, тобто був офіційно визнаним вченим.
Ще одним захопленням вченого була російська історія. 1753 р. імператриця Єлизавета І повідомила Ломоносова, що "воліла б бачити Російську історію, написану його стилем". Як результат, була написана "Древняя Российская история", - основна історична праця Ломоносова, де він порівняв російську історію з історією Римської імперії. Видання вийшло в світ вже після смерті автора у 1766 році.
Ломоносов вивчав також мозаїчні роботи, він відкрив спосіб отримання смальти будь-якого кольору. У лютому 1757 року Ломоносова було призначено радником Академічної канцелярії, і він став одним із фактичних керівників Академії.
Коментарі
Дописати коментар