Права та обов'язки (до всеукраїнського тижня права)

 

На календарі є чимало дат, присвячених утвердженню однієї з найбільших цінностей людства – прав людини.
Права людини починаються з прав дитини. Люди люблять і любили своїх дітей завжди. Однак захищати дітей на міжнародному рівні почали лише на початку ХХ століття. 

Було прийнято цілий ряд важливих міжнародних актів, що дали початок міжнародному руху за права дитини. Та центральне місце займає «Конвенція ООН про права дитини», прийнята саме 20 листопада 1989 року.

Конвенція ООН про права дитини - це угода між країнами. В ній записано, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Цей особливий документ було ратифіковано 191 країною світу.


Права:
1 . Усі діти мають право на любов і турботу
2. Всі діти рівні у своїх правах
3.Особлива турбота — дітям-інвалідам
4. Усі діти мають право на повноцінне харчування
5. Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля
6. Усі діти мають право на освіту
7. Особлива турбота — дітям, які перебувають у конфлікті з законом
8. Діти мають право вільно висловлювати свої погляди
9. Всі діти мають право на медичну допомогу
10. Всі діти мають право на вільне толерантне спілкування
11 .Особлива турбота — дітям без сімей
12. Жодну дитину не можна примусово залучати до праці
13. Всі діти мають право на інформацію
14. Жодну дитину не можна ображати або принижувати
15. Всі діти мають право на життя


Обов’язки:
1 . Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас
2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини
3. Бути толерантним до таких людей. Поважати їх і допомагати їм
4.Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну придатності.Поважати працю кухарів
5.Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило користь і не заважало іншим
6. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання
7.Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуації, які призводять до порушення закону
8. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні
9. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби
10. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету
11. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас
12.Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці
13.Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах
14. Не ображати і не принижувати оточуючих
15. Дотримуватись норм і правил поведінки,прийнятих у суспільстві. Не створювати ситуацій, що можуть спричинити нещасні випадки

В українському законодавстві основними нормативно-правовими актами, що регулюють права дитини є Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України. Основним міжнародним документом, який регулює це питання, є Конвенція про права дитини.


З народження всі діти мають загальні права такі, як право на життя, ім’я та громадянство, піклування та турботу, достатній рівень життя (для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку) на захист від усіх форм насильства, особистої недоторканності, захист гідності та медичну допомогу. Ці права супроводжують людину все життя.
Інші права набуваються залежно від віку, деякі змінюються або припиняються з досягненням відповідного віку.

Вже з двох місяців дитина має право бути всиновленою та відвідувати ясла-садок сімейного типу. З трьох – право на відвідування дитячого садка.

З шести років з’являються нові права. Шестирічна дитина має право відвідувати школу, бути членом дитячих громадських організацій та укладати дрібні побутові правочини (наприклад купувати цукерки та морозиво), проте втрачає право на безкоштовний проїзд в пасажирському автомобільному транспорті.

В сім років дитина може давати згоду на зміну прізвища, якщо один або обидва батьків її змінюють.

10 річна малолітня дитина може висловлювати свою думку при вирішенні спору між батьками щодо місця свого проживання (таке рішення приймається за спільною згодою батьків).

В 14 років права дитини значно розширюються. Цей вік окрім прав передбачає певні обов’язки. Малолітні діти не несуть відповідальності, за їх дії відповідають батьки, опікуни або усиновлювачі. Однак, в цьому віці діти самостійно відповідають за завдану шкоду та можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за деякі злочини.

Права, які набувають неповнолітні з 14 років:
право на отримання паспорта громадянина України;
самостійно звертатись до суду за захистом своїх прав;
вибирати собі місце проживання і реєстрації;
самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку);
одержувати інформацію щодо свого усиновлення;
бути членом молодіжних громадських організацій;
керувати велосипедом при русі на дорозі;
навчатись водінню мотоцикла чи мопеда;
працювати у вільний від навчання час для виконання легкої роботи (за згодою одного з батьків);
брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

В 16 років дитина стає майже дорослою. Здатність оцінювати та аналізувати свої дії, відповідати за свої вчинки та приймати певні рішення — розширяє коло прав та обов’язків.
Так, неповнолітня дитина може самостійно укладати трудовий договір, навчатись водінню автомобіля, на власний розсуд змінити своє прізвище, власне ім’я та по батькові, займатися підприємницькою діяльністю, самостійно виїжджати за межі України.

Додатково: неповнолітня дитина може одружитись, однак таке право може бути надано лише за рішенням суду. З моменту одруження, особа буде вважатись повнолітньою.

Що стосується відповідальності, з 16 років неповнолітній несе повну адміністративну та кримінальну відповідальність.

З 18 років у людини настає повна дієздатність, вона втрачає статус дитини і отримує всі права дорослої людини.

Коментарі