27 січня 1832 року народився письменник Льюїс Керролл, якого насправді звали Чарльз Лютвидж До́джсон, який працював професором математики в Оксфорді.
Талановита людина талановита у всьому, тож крім математики та письменництва Чарльз захоплювався філософією, релігією, фотографією та малюванням.
Коли професорові виповнилося тридцять років, він уже був магістром, автором кількох книг з алгебраїчної геометрії та тригонометрії, викладачем математики у прославленому Оксфордському університеті. До того ж, зовсім недавно він прийняв церковний сан. Проте всі ці серйозності не відлякували від нього дочок ректора Лідделла. Навпаки, професор був частим гостем у їхньому домі, любив маленьких доньок ректора, особливо десятирічну Алісу. Зовсім не в дусі Гумберта з набоківської «Лоліти», але по-британськи поважно і пристойно.
Отже, у липні 1862 року професор Доджсон разом із сестрами Лідделл та молодим колегою, викладачем математики Робіном Даквортом, вирушив на пікнік на околиці Оксфорда. Спочатку вони спустилися на човні вниз річкою Чарвелл, а коли трохи зголодніли, причалили до берега і влаштували привал з чаюванням. Погода була чудова... А так як дівчатка Лідделл знали про чудову здатність професора математики на льоту вигадувати чарівні історії, то й цього разу йому не вдалося викрутитися.
Доджсону не довелося довго мучитися - благодатний матеріал був під рукою. У своєї улюблениці – Аліси Лідделл – він запозичив ім'я та відправив її до підземної Країни Чудес, де познайомив із Білим Кроликом та іншими дуже дивними жителями. Дівчата завмерли від захоплення. А професор сам не розумів, звідки в його голові з'явилися всі ці жахливі, зовсім нелогічні істоти. Увечері, коли історія була розказана до кінця, Аліса реальна попросила записати її, що професор і зробив – не міг він відмовити своїй улюблениці. Він подарував їй цей рукопис із власними малюнками через місяць, під назвою «Пригоди Аліси під землею».
Тоді, в 1862 році її творець навіть і не думав про те, щоб віднести рукопис у видавництво. «У мене й думки не було про видання, коли писав цю історію», – згадував він у передмові до факсимільного видання 1886 року. Є дві версії того, що відбувається. За однією з них ідею опублікувати «Пригоди Аліси під землею» Доджсону подав його друг – дитячий письменник Джордж Макдоналд. Іншою – «винуватцем» виявився письменник Генрі Кінгслі. Якось він зайшов у гості до ректора Лідделла і на столі в кабінеті випадково побачив рукописну книжку, яку Доджсон подарував Алісі. Відкривши її навмання, він був вражений і потім, не відриваючись, прочитав від початку до кінця.
Вже пізніше вражений Кінгслі на пару з Лідделлом довго вмовляли Доджсона опублікувати «Алісу...». Що й відбулося влітку 1865 року рівно через три роки після знаменного чаювання на березі річки Чарвелл. Трансформація відбулася і з її автором: після довгих лінгвістичних дослідів професор Доджсон перетворився на Льюїса Керролла.
Коментарі
Дописати коментар