Зоо-ерудит: дізнайся про тварин більше, ніж знає інтернет

Автор: дата:
  4 жовтня відзначають Всесвітній день тварин. Ця дата стосується не лише домашніх котів і собак - її головний зміст полягає у відповідальному ставленні до всіх тварин та умов, у яких вони живуть. Ця дата, присвячена добробуту тварин, відповідальному ставленню до них та впливу людських рішень на домашні й дикі види. У нашій бібліотеці відбулася година інформації "Зоо-ерудит: дізнайся про тварин більше, ніж знає інтернет", присвячена дивовижному та різноманітному світу тварин. Під час заходу учасники перевірили свої знання про братів наших менших, дізналися багато цікавих та маловідомих фактів про їхні звички, поведінку, особливості життя та рекорди. Захід став чудовою нагодою не лише весело провести час, а ще й раз замислитися над відповідальністю людини за тих, хто поруч, та необхідністю дбайливого ставлення до тваринного світу.
0

Маланка та Василь несуть добро усім

Автор: Тетяна дата:


У традиційній українській культурі у день Маланки - 13 січня, був популярним обряд водіння кози, що символізував добробут, багатий урожай. 

За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна. 

Одного разу коли князь - Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому після Щедрого Вечора святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин. 

Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, який буде врожай, а з свинячих ніжок варили «дриглю», щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків. 


За «Меланку» вбирається парубок, що вміє «штуки викидати» − добре жартує. «Меланка» має свій «почот», сама не ходить!

Почот неабиякий: орач з чепігами від плуга, сівач з сівнею через плечі, дід з гарапником, ведмідь, коза, журавель, циган, циганка і чорт з ріжками.

Все це − в кожухах догори вовною, в машкарах, лахмітті, підмальоване білою глиною, замащене сажею, з клоччя зроблені бороди, вуса, патли… Одним словом − хто як зумів! 


Ватага рухається селом з жартами, вигуком, сміхом. «Циганка» пристає ворожити, «циган» − коні міняти, «коза» грає на скрипці, а «журавель» − найвищий парубок у селі − вибиває в бубон. Діти юрбами бігають за парубочою «Меланкою», та й старі не раз вибігають на вулицю, щоб подивитись на веселу компанію… 






Коментарі

Дописати коментар