Мандри у казковий дивосвіт

  В рамках Тижня дитячого читання до нашої книгозбірні завітали маленькі користувачі із КЗ "ЗДО №18 ВМР". Для малечі була проведена екскурсія бібліотекою, а ще юні книголюби мали змогу ознайомитись із дитячою періодикою, порозгадувати загадки із найвідоміших українських казок, а також прослухати дитячу казочку Олекасандри Щелчкової "Щеня на ім`я не дам!". На завершення заходу дітлахи мали змогу перевтілитися в героїв казки "Ріпка" та успішно її інсценізувати.

Сонячні висоти Подільського жайворонка


Цьогоріч виповнюється 85 років з дня народження видатного українського письменника, журналіста, кіносценариста Євгена Пилиповича Гуцала; його творчість добре знана та відома широкому колу читачів, твори письменника вивчають на уроках української літератури.

Євген Пилипович народився в невеликому селі Старий Животів на Вінниччині в родині сільських вчителів. Його дитинство захмарила війна. Але навіть у такий непростий час батьки зберегли невелику бібліотеку і привили йому любов до читання. Перша його книга - Біблія, вона стала для нього згодом втіленням мудрості. Також часто перечитував "Кобзаря" Тараса Шевченка, був зачарований творами Миколи Гоголя, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника. 

Євген Гуцало вважається одним із найбагатших і найрізноманітнішо жанровим письменником. Ще під час навчання в школі він почав робити самостійні кроки на літературній ниві. Свої доробки надсилав до редакцій журналів та газет. Але тоді він не отримав жодної позитивної відповіді. Перша збірка, яка побачила світ у 1962 році - це "Люди серед людей". Після її друку письменника включили до складу делегації молодих літераторів, яка відвідала Францію. Твори Євгена Пилиповича були перекладені на декілька мов - російську, білоруську, німецьку, румунську та чеську. Мав багато нагород, серед них - літературну премію імені Юрія Яновського за збірки оповідань "Полювання з гончим псом", "Орлами орано",  "Що ми знаємо про любов" та "Оповідання з Тернівки"(1982); Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка (1985), Міжнародну премію фундації О. і Т. Антоновичів (1995), Премію ім. І.Огієнка (1995). Євген Пилипович Гуцало став лауреатом премії Антоновичів за роман "Позичений чоловік" у 1981 році. У 1985 році став лауреатом Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка за збірку оповідань "Пролетіли коні" та повість "Саййора".

Поважну частину творчого доробку письменника становлять твори для дітей: "Олень Август"(1965), "З горіха зерня"(1969), "Дениско"(1973), "Пролетіли коні"(1984). Дитяча проза (точніше  - книжки для дітей і батьків) Є.Гуцала є прикметно особливим, по-гуцалівськи поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну "країну дитинства" письменник осмислює в різних жанрово-стильових формах, щоразу - в новому баченні, про що свідчить цикл "Оповідання з Тернівки", книжка "Княжа гора".


Етапним для творчості письменника було звернення до романної форми. Трилогія "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена" та "Парад планет"(1982-1984) викликала неоднозначну реакцію критики, спричинювалась до літературних полемік. За щедрістю використання фольклорних скарбів (насамперед - народної фразеології, прислів`їв, приказок, анекдотів тощо) трилогія може змагатися з відомим романом О.Ільченка "Козацькому роду нема переводу..."

Найсприятливішим періодом у творчості Євгена Гуцала став період "Хрущовської відлиги". У цей час радянська Україна дізнається про творчість Євгена Гуцала. Його твори привернули увагу багатьох літературознавців та письменників тогочасного літературного світу, зокрема М.Бажана, М.Стельмаха та П.Загребельного. Завдяки П.Загребельному - Євген Пилипович працює у газеті "Літературна Україна".

У 1963 р. Євген Пилипович пробує себе у кінематографії й пише сценарій документальної стрічки "Зустріч на будові". Через 15 років на його оповідання та романи теж зніматимуть фільми. Згодом Євген Пилипович входить до складу шістдесятників.

Крім віршів, публіцистичних статей та нарисів у творчому доробку письменника, дослідники налічують більше дві сотні ліричних оповідань. Бувши вже хворим Гуцало пише цикл статей, які присвячує українсько-російським відносинам, щоправда, остання стаття цього циклу через проблеми зі здоров`ям письменника залишилася незавершеною.

Коментарі