На смертний бій пішло три сотні...

На Аскольдовій Могилі

         Поховали їх -

        Тридцять мучнів українців,

       Славних молодих...

                          (П. Тичина "Пам`яті тридцяти") 

 29 січня в Україні відбувається вшанування пам`яті Героїв Крут. Бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління за незалежність України.

У 1917 році постала Українська Центральна Рада та створена нею Українська Народна Республіка. Прихід до влади у Росії більшовиків становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. В ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили росіян у розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду "в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні."

7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 р. Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

28 січня у Бахмачі обидві радянські армії з`єдналися. Командував ними Михайло Муравйов. Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення - учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців (18 - 20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Здебільшого вони були неготовими до військових дій і мали погане озброєння. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналися близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва із Ніжина.

29 січня 1918 р. на залізничній платформі в Крутах перебувало до 520 українських вояків, юнаків і студентів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи під собою залізничні колії. Але одна студентська чота - 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70-100 осіб. Втрати більшовицьких військ сягали 300 вояків.