Дім, де живуть книги

  28 березня на гостину до нашої бібліотеки завітали діти із КЗ "ЗДО №18 ВМР". Для малечі була проведена екскурсія бібліотекою, огляд дитячих книг та періодики. Також дітлахи відгадували загадки про персонажів із найвідоміших казок та переглянули мультик "Літаючі книги".

Чорнобильська трагедія - пам`ять України...

 

26 квітня 1986 року - день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Цьогоріч минає 36 років від тоді як світ сколихнула найбільша за масштабами та наслідками трагедія двадцятого століття. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об`єктів найвищого рівня.

Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров`я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Приховування інформації владою спричинили активізацію екологічного і національно-демократичного руху.

Страшна звістка про катастрофу в Чорнобилі - невеличкому українському місті, розташованому поблизу злиття сивого Дніпра й тихоплинної Прип`яті, облетіла всю планету. Оспіваний мирний атом, здавалося б, приручений і покірний, вийшов з-під влади людини. 26 квітня 1986 року о 1 годині 24 хвилини у приміщенні четвертого енергоблока при виведенні його в плановий ремонт і проведенні випробувань турбогенератора стався вибух і виникла пожежа. Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли до приміщення нижньої частини реактора. У результаті виникла надзвичайна ситуація, що вимагала термінових дій з усунення небезпеки. Із 192 тон палива, що містилося в реакторі четвертого блока, близько 4 % було викинуто в повітря протягом 10 днів.

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони Київського військового округу із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини Міністерства оборони СРСР, Цивільної оборони та МВС СРСР. Влітку залучили військових запасу та вільнонайманих. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли. Пожежні прибували "з голими руками" без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапляли в дихальні шляхи. Саме вони зупинили ще одну потенційну катастрофу - водневий вибух.

Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії у Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилося майже 8,5 мільйонів людей. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.

Які висновки має зробити людство із чорнобильської трагедії? Перш за все, це - відповідальність, адже "мирний атом" виявився й не таким "мирним" і безпечним, а, значить, має бути підконтрольний людині із усіма можливими наслідками, і бути технологічно прогнозованим. А суспільство та відповідні державні інституції мають бути готовими у "винятковому режимі" до можливих нештатних ситуацій.



Коментарі