Біля витоків нашої писемності (24 травня День слов'янської писемності)

Щороку 24 травня ми вшановуємо пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також відзначаємо День слов’янської писемності та культури.

Абетка, якою ми сьогодні користуємось, пов'язана з іменами візантійських проповідників християнства та просвітителів Кирила та Мефодія.

Кирило і Мефодій взяли за основу грецький алфавіт і адаптували його, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови. Брати створили дві абетки - глаголицю і кирилицю. Першою була глаголиця, а на її основі з’явилася Кирилиця, названа на честь одного з братів. Створення абетки дало потужний поштовх для розвитку слов’янської культури і поширення християнства. Абетки української, білоруської, російської, болгарської, македонської, сербської, чорногорської мов створені на основі кирилиці.

Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057 р.) У музеї книги і друкарства України (м. Київ) зберігається унікальне факсимільне видання. До наших днів збереглося багато матеріалів для дослідження, а саме рукописні кириличні книги і стародруки. Вони є у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського та Інституту рукопису.

До Вашої уваги пропонуємо переглянути видання, що є у наших бібліотеках.