Всесвітній день біженців - це міжнародний день, призначений Організацією Об`єднаних Націй на честь біженців по всьому світу. Він відзначається щороку 20 червня і визнає силу і мужність людей, які були змушені втекти з рідної країни, щоб уникнути конфліктів чи переслідувань. Всесвітній день біженців - це нагода викликати у громадськості співчуття та розуміння їхньої біди та визнати їхню стійкість у відбудові свого життя.
Всесвітній день біженців висвітлює права, потреби та мрії біженців, допомагаючи мобілізувати політичну волю та ресурси, щоб біженці могли не тільки виживати, але й процвітати. Хоч важливо щодня захищати та покращувати життя біженців, такі міжнародні дні, як Всесвітній день біженців, допомагають зосередити увагу світової влади на тяжкому становищі тих, хто тікає від конфліктів чи переслідувань. Багато заходів, що проводять у цей день, створюють можливості для підтримки біженців.
Ніхто не може описати пригоди біженців краще, ніж самі біженці. Саме тому, в першу чергу, ми згадуємо тих письменників, які мають світове ім`я та описали своє життя так, що хочеться пірнути в ці книги з головою. Серед них, Малала Юсуфзай, біженка з Пакистану. Вона написала низку книг, серед них: "Ми переміщені", "Я Малала", "Чарівний олівець Малали", "Малала:як я почала захищати права дівчат". В книзі "Ми - переміщені" - Малала описує власний досвід країни та історії тих біженців, яких вона зустріла пізніше. Це колекція з думок та історій, які показують різні грані однієї проблеми - вимушеної зміни всього знайомого, у пошуках шансу до виживання. В книзі "Я - Малала" вона описує своє дитинство в Пакистані, де до влади прийшов Талібан. Відповідно, тоді музика була заборонена, як і танці, а освіта передбачалась загалом для чоловіків, і з релігійним ухилом. І Малала, яка продовжувала боротись за право на освіту, була майже вбита, коли їй в обличчя вистрілили по дорозі в школу. В цій книзі читач проходить разом з Малалою етапи її становлення в умовах жорстокого режиму на шлях боротьби за базові права, навіть ціною свого здоров`я та життя. Дві наступні книги: "Чарівний олівець Малали" та "Малала: як я почала захищати права дівчат" - це дитячі книги, в яких Малала в простих прикладах та образах описує життя дітей в різних країнах, які не мають права вчитися, бояться минулого, але зростають сильними.
Халед Хоссейні не застав жорстокості нового режиму в Афганістані, бо був тоді з батьками в Ірані. Коли на його батьківщині стався переворот, сім`я мусила покинути все, що там лишилось, і почати жити з нуля в новій країні. Тому, чоловік ріс з відчуттям втрати та бажанням розповісти світу про свою країну. Так з`явилось дві книги : "Ловець повітряних зміїв" та "Молитва морю". Перша книга стала бестселером і навіть була екранізована в однойменному фільмі. В цій історії Хоссейні розповідає про хлопчика, який застав зміну режиму, про його відносини з другом, з батьком, іншими - та втечами з Афганістану, в якій він потім повернеться знову, ризикуючи життям. Друга книга, "Молитва морю" - це спроба Хоссейні привернути увагу суспільства до величезної кількості біженців, які загинули в морі. Книга написана у формі листа-спогадів батька про подорож та стосунки з його сином, Аланом Курді, який став відомим посмертно, затонувши біля берегів Туреччини.
Деякі долі біженців настільки дивовижні, що книги про них здаються кращими за фільми. Так, у книзі "В польоті: Від сироти війни - до зіркової балерини" Мікаела де Принс згадує часи, як вона із сироти в Сьєрра-Леоне - стала балериною та танцівницею в сучасній музичній індустрії. На початку життя, з її спогадів, в неї не було шансів на успіх, адже вона мала рідкісне захворювання шкіри, і її називали дитиною диявола. Проте, пройшовши довгий шлях, майстерністю своїх танців вона досягла американських екранів.
Роман Ісабель, який вийшов у 2020-му році, "Довга пелюстка моря" розповідає про долю двох біженців на тлі громадянської війни в Іспанії, чим вимушений шлюб під час втечі до Чилі поступово поглиблюється у справжнє кохання, що розквітає на тлі війни та потрясінь.
Через війну Росії проти України мільйони людей були змушені полишити свої домівки. Згідно з даними ООН, Україну залишили понад 5,2 млн осіб. Водночас в ООН зафіксували тенденцію повернення біженців до України. Загалом,за даними опитування, більшість українських біженців планують повернутись в Україну після закінчення війни на мирну таку рідну нам землю.
Коментарі
Дописати коментар