Свобода слова та права людини - наш Закон

 

Щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції. Конституція України була прийнята Верховною Радою о 9:20 ранку 28 червня 1996 року. Депутати весь день і всю ніч працювали над проєктом, залишаючись у сесійній залі без перерв. "За" ухвалення Основного Закону проголосували 315 народних депутатів. Конституція України 1996 року стала першою загальновизнаною у всьому світі Конституцією незалежної Української держави. Вона визначає основи суспільного і державного ладу, права і свободи людини і громадянина, порядок організації і функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Процес підготовки Конституції України тривав шість років - з 1990 - 1996 рік. Всього було запропоновано 15 проєктів Конституції України - від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Конституція України могла бути не прийнята 28 червня, так як напередодні історичного засідання парламенту Президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996 року про прийняття нової Конституції України. Однак, після прийняття Конституції, цей указ був скасований.

Конституція постала не на порожньому місці. Біля її витоків - "Руська правда", "Литовські статути", акти періоду Гетьманщини ("Березневі статті" тощо) - конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.


У період Української революції 1917-1921 рр. конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого універсалу Центральної ради. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. УНР проголошувалася суверенною державою, "самостійною і ні від кого незалежною". Державотворчі процеси цього періоду були припинені тривалою окупацією українських земель східним сусідом. Свого часу абсолютна монархія російської імперії не потребувала ніяких конституцій. Натомість Радянський Союз, де авторитаризм і тоталітаризм досягли крайньої стадії. Крах радянської імперії став і крахом основного закону, який, попри всі гучні епітети, був непридатним для побудови демократичного суспільства. Конституційна комісія підготувала проект Конституції України. 1992-го відбулось його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го вироблено остаточний варіант. Далі справа забуксувалася майже на рік. У листопаді 1994 р. після довгострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію. Черговою віхою стало 8 червня 1995-го - день підписання Конституційного Договору між президентом і Верховною Радою про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період прийняття нової Конституції України. Попри локальні успіхи процес затягнувся. Україна залишилася останньою із держав колишнього СРСР, яка не мала власної конституції.


О 9:18 ранку 28 червня 1996-го країна отримала нову Конституцію. Це були непрості 14 годин. Серед питань, які викликали найбільші дискусії, опинилися державні символи. Доволі легко вирішилося мовне питання: українська стала єдиною державною мовою, але Конституція гарантує вільний розвиток та використання мов інших національних меншин.


Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України, закріпивши правові основи держави, її сувернітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої "носієм сувернітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ".


Коментарі