Кольорові мрії літа

   Сьогодні у нашій бібліотеці, в рамках проєкту "Книжкове літо: читаємо, мандруємо, мріємо!" відбувся яскравий та захопливий  конкурс малюнків на асфальті "Кольорові мрії літа". Учасники із задоволенням втілювали свої творчі задуми, використовуючи кольорову крейду та власну фантазію.   Асфальт перетворився на справжню галерею дитячих мрій. Конкурс подарував дітям чудовий настрій, можливість проявити свої художні здібності та провести час у дружній атмосфері. Кожен малюнок був особливим та неповторним і в результаті усі ми отримали позитивні емоції та незабутні враження.

Феєрія кіно

 


Щороку у другу суботу вересня відзначається День українського кіно - професійне свято працівників кінематографії.

 Історія українського кінематографа почалася у вересні 1896 року в місті Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів, а в грудні в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс. 1930-й рік був ознаменований показом першого звукового фільму "Ентузіазм: Симфонія Донбасу" режисера Д. Вертова.

День українського кіно отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році. 12 січня 1996 року в Києві, другий Президент України Леонід Кучма підписав Указ №52\96 "Про день українського кіно", який наказував відзначати цю дату щорічно у другу суботу вересня місяця. В указі йдеться, що нове професійне свято в країні вводиться "на підтримку ініціативи працівників кінематографії України".

У 1928 році розпочала свою роботу Київська кінофабрика, яка незабаром стане кіностудією Олександра Довженка. У 1930 році у прокат вийшов перший звуковий фільм. У 30-х роках Іван Кавалерідзе знімає "Коліївщину"(1933), "Прометея" (1935), "Наталку Полтавку"(1936), "Запорожця за Дунаєм" (1937). Після Другої Світової війни, попри жорстку цензуру й тиск з боку тоталітарної держави, на екрани кінотеатрів виходять фільми Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Юрія Іллєнка та інших визначних українських кінорежисерів.

У ХХ столітті на екрани вийшло чимало українських фільмів, які стали культовими. У цьому столітті стали відомими на всю країну такі актори вітчизняного кіно, як Богдан Ступка, Іван Миколайчук і Леонід Биков.

На жаль, саме зараз цікавість до всього українського, в тому числі й кіно, обумовлена жахливою повномасштабною війною, що відбувається у нашій країні. Щоб про сучасне українське кіно і надалі говорили у світі, ми маємо віднайти нарешті свою особливу кіномову, автентичність та власну стилістику. Саме це надасть можливість відкривати нашому контенту такий важливий для нас світовий ринок.




Коментарі