Мандри у казковий дивосвіт

  В рамках Тижня дитячого читання до нашої книгозбірні завітали маленькі користувачі із КЗ "ЗДО №18 ВМР". Для малечі була проведена екскурсія бібліотекою, а ще юні книголюби мали змогу ознайомитись із дитячою періодикою, порозгадувати загадки із найвідоміших українських казок, а також прослухати дитячу казочку Олекасандри Щелчкової "Щеня на ім`я не дам!". На завершення заходу дітлахи мали змогу перевтілитися в героїв казки "Ріпка" та успішно її інсценізувати.

Феєрія кіно

 


Щороку у другу суботу вересня відзначається День українського кіно - професійне свято працівників кінематографії.

 Історія українського кінематографа почалася у вересні 1896 року в місті Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів, а в грудні в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс. 1930-й рік був ознаменований показом першого звукового фільму "Ентузіазм: Симфонія Донбасу" режисера Д. Вертова.

День українського кіно отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році. 12 січня 1996 року в Києві, другий Президент України Леонід Кучма підписав Указ №52\96 "Про день українського кіно", який наказував відзначати цю дату щорічно у другу суботу вересня місяця. В указі йдеться, що нове професійне свято в країні вводиться "на підтримку ініціативи працівників кінематографії України".

У 1928 році розпочала свою роботу Київська кінофабрика, яка незабаром стане кіностудією Олександра Довженка. У 1930 році у прокат вийшов перший звуковий фільм. У 30-х роках Іван Кавалерідзе знімає "Коліївщину"(1933), "Прометея" (1935), "Наталку Полтавку"(1936), "Запорожця за Дунаєм" (1937). Після Другої Світової війни, попри жорстку цензуру й тиск з боку тоталітарної держави, на екрани кінотеатрів виходять фільми Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Юрія Іллєнка та інших визначних українських кінорежисерів.

У ХХ столітті на екрани вийшло чимало українських фільмів, які стали культовими. У цьому столітті стали відомими на всю країну такі актори вітчизняного кіно, як Богдан Ступка, Іван Миколайчук і Леонід Биков.

На жаль, саме зараз цікавість до всього українського, в тому числі й кіно, обумовлена жахливою повномасштабною війною, що відбувається у нашій країні. Щоб про сучасне українське кіно і надалі говорили у світі, ми маємо віднайти нарешті свою особливу кіномову, автентичність та власну стилістику. Саме це надасть можливість відкривати нашому контенту такий важливий для нас світовий ринок.




Коментарі